Перші кроки на шляху конструювання одягу

Розділ 5. Характеристика способів і методів побудови креслень деталей одягу
Ці фактори визначили структуру й склад вихідної інформації про форму й розміри тіла суб'єкта й об'єкта, властивостях матеріалу й ін.
Залежно від способу завдання вихідної інформації про об'єкті (про розгортається поверхности, щоМ) зложилися три підходи до рішення завдання конструювання:
• побудова креслень розгорнень деталей поверхні форми, яка задається об'ємним фізичним тілом; • побудова креслень деталей, коли форма задана ескізом (кресленням моделі); • побудова креслень розгорнень деталей, заданих параметрами координат їхніх крапок. До способів першої групи, коли форма задана фізичним об'ємним тілом (еталоном) у вигляді манекена, готового виробу або його скульптурного макета, ставляться:
• аналітичні (методи академіка П. Л. Чебышева й МГУДТ); • графічні методи (метод січних площин, геодезичних ліній, трикутника, чотирьох координат, ліній розгортання й горизонтальних перетинів і ін.); • макетні способи (метод сітки-канви, муляжні й т.п.). В основі аналітичних методів лежить рішення завдання диференціальної геометрії про вдягання поверхні тканиною і її здатності змінювати кут між нитками основи й утоку. Рішення завдання в цьому випадку зв'язано зі значними труднощами при математичних розрахунках і побудові розгорнень через того, що поверхня одягу ставиться до незакономірного.
В основі графічних методів лежить рішення завдання поділу складної незакономірної поверхні об'ємного тіла одягу на ділянки й подучастки з регулярної або близької до їй кривизною. При побудові розгорнень елементарних подучастков на площині використовуються прийоми нарисної геометрії і креслення. Чим менше площа елементарного иодучастка, тим точніше розгорнення деталей одягу.
Сутність методу геодезичних ліній полягає в тому, що на досліджувану поверхню наноситься ряд геодезичних прямих ліній (мал. 5.2), які перетинаються з вихідною лінією розгортання під прямим кутом. У результаті вся поверхня розбивається на елементарні ділянки у вигляді смуг, розташованих між суміжними геодезичними лініями.
В основі методу ЛР лежить облік особливостей будови тканини, складається із двох взаємно перпендикулярних систем ниток,
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247] [248] [249] [250] [251] [252] [253] [254] [255] [256] [257] [258] [259] [260] [261] [262] [263] [264] [265] [266] [267] [268] [269] [270] [271] [272] [273] [274] [275] [276] [277] [278] [279] [280] [281] [282]